Рада козацьких отаманів України
Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [41]

Пошук

Головна » Статті » Мої статті

Степан Разін та Омелян Пугачов – українці?

В народному уявленні Разін і Пугачов давно вже втілювали кращі й типові риси російських козаків. І от останнім часом в українських виданнях почали з’являтися публікації про те, що нібито і Степан Разін, і Омелян Пугачов були за походженням українцями. Ці спостереження ґрунтуються насамперед на тому, що обидва славні козацькі ватажки народилися та зростали в одному і тому ж місці, в станиці Зимовійській на Дону, яка, за твердженнями тогочасних документів, належала українській етнічній території. Омелян Пугачов народився в станиці Зимовійській на сто років пізніше Степана Разіна. Й один, і другий були донськими козаками, але разом з тим етнічними українцями, що траплялося дуже часто і серед донських, і серед терських, і серед яїцьких козаків.

Звідки ж з’явилися відомості про те, що станиця Зимовійська була етнічно українською? От що, наприклад, можна прочитати в українській Вікіпедії:

 Вперше згадується як містечко Зимовійко у списку донських козацьких містечок 1672 року. Розташовувалася на правому березі середньої течії річки Дон, в Зимовому луці. У джерелах, що пов’язані з повстанням Пугачова, називається «малоросійською станицею». Після придушення повстання 1775 року була перенесена на нове місце, двома кілометрами південніше, і перейменована у Потьомкінську (на честь коханця імператриці Катерини ІІ). Після Жовтневого перевороту в Росії 1917-го була названа Пугачовською на честь козацького отамана. У 1951-му у зв’язку з побудовою Цимлянського водосховища була перенесена на лівий берег Цимлянського моря».

Тож ми з’ясували, що повідомлення про «малоросійську станицю Зимовійську» є у слідчих документах, пов’язаних із розслідуванням повстання Пугачова 1773–1775 років. Знайшли ми і текст цього самого документа –офіційного висновку Оренбурзької таємної слідчої комісії від 1774 року. Скаженіючи від ненависті до козацького ватажка, так пишуть державні чиновники про місце народження Омеляна Пугачова: «Место, где сей изверг на свет произник, есть казачья малороссийская Зимовейская станица».

Таким чином було з’ясовано і українське походження Омеляна Пугачова. Певна річ, що, створюючи відповідний міф навколо імені Пугачова, спочатку імперська російська, а відтак і радянська влада, намагалися змалювати його типовим представником російського донського або уральського козацтва (повстання Пугачова розпочалося на Уралі). Про українське походження могутнього отамана згадували у своїх творах лише ті автори, які також, як і він, мали стосунок до української землі. Згадав про це видатний російський письменник українського походження Володимир Короленко у своєму нарисі «Пугачовська легенда на Уралі» 1900 року, а в радянські часи писав у своїй праці «Козацтво в селянській війні 1773–1775 рр.» історик ІонасРознер (Львів, 1966). 

Після здобуття Україною незалежності почали повільно руйнуватися й старі імперські та радянські міфи. З’явилися нові публікації про українське походження легендарних козачих отаманів. 2008 року центральний орган Міністерства оборони «Військо України» друкує розвідку письменника та журналіста, директора Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського Данила Кулиняка під назвою «Ватажки козацької вольності». В цій розвідці пан Кулиняк збирає й акумулює різні відомості про участь українців у повстаннях Разіна і Пугачова. Не оминає він своєю увагою і проблему українського походження обох ватажків. Нижче маю за честь процитувати деякі положення цієї статті:

«Найяскравіші постаті російської історії, герої багатьох наукових досліджень і художніх творів... Омелян Пугачов та Степан Разін за походженням, виявляється, були українцями. «Вечная малороссийская наклонность к неудовольствию» – ця риса Омелька Пугача була виокремлена в матеріалах слідчої комісії після його підступного арешту, і саме цю рису карателі вважали однією з головних причин бунтарства цього українського козака, намагаючись не помічати інших, соціально-політичних...

Після придушення московськими і польськими військами гайдамацького повстання Коліївщини в Україні, в якому, за деякими даними, брав участь і Омелько Пугач, він втікає аж у Передкавказзя, на Терек. У нього виникає задум об’єднати всіх козаків – запорозьких, донських слобідських, волзьких, яїцьких і підняти повстання, залучивши до нього покріпачених селян та всіх пригноблених, щоб захопити Москву і встановити скрізь «вільні козацькі порядки».

Омелян Пугач народився 250 років тому, як зазначено в офіційному висновку Оренбурзької таємної слідчої комісії від 1774 року, в «казачьей малороссийской Зимовейской станице». На допиті ж у листопаді 1774 року він повідомив, що його дід Михайло «был Донского войска Зимовейской же станицы козак, и прозвище было ему Пугач». До речі, Бугогардівською паланкою Запорозької Січі 1773 року командував полковник Пугач.

Між іншим, у цій же українській козацькій станиці Зимовійській, десь за сто років до Омелька Пугача, народився інший ватажок повстання проти царизму – знаменитий Степан Разін, теж українець.

Омелько Пугач розмовляв українською. У 17 років він одружився з сиротою з сусідньої Осавульської станиці, українкою Софією Недюжевою, а коли в них народився син Трохим, то хрещеним батьком його став також українець. Згодом Омелько Пугач, мобілізований до війська, побував у багатьох місцях України, а в Києві, за його словами, жив два роки, удаючи з себе хворого, щоб не служити в армії царської Росії.

Слід зауважити, що українці становили значну, якщо не більшу частину населення Дону. Як зазначав дослідник Бронштейн, уже 1638 року на Дону налічувалося понад 10 тис. «черкас» – українців. Та й назва столиці Донського козацького війська – Черкаськ промовляє сама за себе: «черкасами» колись називали українців. Українці переважали також у Волзькому козацькому війську, значна частина їх була і в Терському та Яїцькому козацьких військах. Тож закономірно, що коли 18 вересня 1773 року на Яїку (Уралі) спалахнуло повстання під проводом Омеляна Пугача, то українці були чи не основною його ударною силою. Колишні гайдамаки (є дані про те, що навіть сам Максим Залізняк утік із сибірської каторги і приєднався до повсталих) – запорожці... Ось лише кілька прізвищ найактивніших соратників Омелька Пугача (а їх можна назвати сотні): Мелещенко, Заклиста, Журба, Новиковський, Кармацько, Шаварнівський, Журбинський, Стодола, Криворученко, Черваченко, Величко... Майже тисяча українських козаків перейшла на бік повстанців навесні 1774 року зросійської каральної армії, посланої на придушення повстання, якою командував генерал Бібіков. Пугачовці з’явилися й на Запоріжжі. Як повідомляв єпископ Феодосій, у січні 1774-го на Запорожжі були пугачовські полковники Ємельянов і Стодола, котрі закликали козаків приєднатися до повстання. Той же єпископ Феодосій писав: «Весной 1774 года в соседстве к проживающим здесь запорожцам присоединились несколько бурлаков из пораженной пугачевщины». Та й сам Омелько Пугач після поразки мав намір «пробратися морем до запорозьких козаків».

Хтозна, якою була б майбутня доля України, якби російський уряд, спішно уклавши мир з Туреччиною, не послав проти повстанської армії Пугача свої найкращі війська, а зрадники не захопили й видали карателям свого отамана! Повстання було жорстоко придушене восени 1774-го, а 21 січня 1775-го Омелько Пугач був прилюдно замордований у Москві.

Повстання під проводом українця Омелька Пугача налякало російську царицю Катерину II – саме після цього вона вирішила знищити Запорозьку Січ, цей «розсадник» бунтів і непокори, острівець свободи в морі абсолютизму, зрозумівши, що доки буде в Україні Січ, доти житиме й Україна. Через півроку після страти Омелька Пугача російські війська підступно захопили й зруйнували Запорозьку Січ.

Отже, так звану селянську війну «під проводом Омеляна Пугачова» – найбільшу в історії Російської імперії, можна цілком вважати і українським повстанням проти поневолювачів, одним із важливих етапів трагічної історії наших визвольних змагань. Так само, як і повстання під проводом Степана Разіна – Стеньки Разіна, оспіваного у відомій російській пісні, який на Красній площі в Москві 6 червня 1671 року після лютих тортур був четвертований за царським указом. А тим часом і Степан Разін, і повстання під його проводом прямо пов’язані з Україною. Та й сам Степан Разін був українцем, бо народився він, як вказано в архівних документах, «в малороссийской станице Зимовейской на Дону».

Ще 1663 року Степан Разін на чолі загону донських козаків разом із запорожцями успішно воював проти кримських татар. Навесні 1670 року Степан Разін очолив народне повстання, що охопило Дон, Поволжя, Підмосков’я. Не обійшло воно й Україну. Це був спільний виступ донських і запорозьких козаків, інших поневолених Московією народів і племен проти спільного ворога – московського царя. Згодом повстання переросло у війну, після того як до разінців приєдналися українські повстанці на чолі з полковником Острогозького полку Іваном Дзиковським.

Саме він ще 1668 року таємно домовився зі Степаном Разіним про спільний збройний виступ – і восени 1670-го повстанням була охоплена вся Слобідська Україна. Якби не зрада промосковськи налаштованої частини козацької верхівки, то невідомо, чим би завершилася війна під проводом Степана Разіна. Змовники захопили керівників повстання в Україні, видали їх царю. 8 жовтня 1670 року Дзиковський, його дружина Євдокія, писар Марко Жуковцев, сотники Яків Чекмез, Василь Григорів, обозний Микола Волнянка були розстріляні. Та повстання тривало ще до весни 1671-го. Повстанці здобули низку блискучих перемог над царськими військами, захопили багато міст – ця війна охопила все Поволжя, Дон, Приуралля. Повстанці боролися проти гніту московського царя, за козацькі вольності і порядки. Вони прагнули свободи, їхнім ідеалом була козацька держава. Та в квітні 1671 року тяжко пораненого Степана Разіна захопили зрадники і видали московському царю на розправу.

Після розвалу СРСР в нинішній Російській Федерації відновлюються імперські цінності і традиції, ревізується історія, тож і Степан Разін, і Омелян Пугач та інші герої, котрі руйнували основи імперії, вважаються ледь не державними злочинцями. Що ж з погляду імперсько-великодержавної, можливо, й так. Але не з позицій загальнолюдських цінностей. Тож Україна має надати політичний притулок хоча б посмертно своїм дітям, передусім Омеляну Пугачу та Степану Разіну, котрі ціною свого життя наближали визволення і державність України».

Від себе хочу додати, що дуже часто в читачів постає запитання – чому ці українці мали такі, виразно російські прізвища? Відповідь проста: не слід забувати, що й Разін, і Пугачов служили в донському війську, де прізвища козакам надавалися за єдиним взірцем, на тодішній російський кшталт. Так нащадки Тимофія Разі і Михайла Пугача ставали Степаном Разіним та Омеляном Пугачовим.

ПЕРШОДЖЕРЕЛО

Категорія: Мої статті | Додав: Фест (13.11.2013)
Переглядів: 289 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 102

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Рада козацьких отаманів України © 2017
Вітаємо Вас Гість | Головна · Реєстрація · Вхід
Сайт створено у системі uCoz студією Срочно-Сайт.org