Рада козацьких отаманів України
Меню сайту

Пошук

Головна » 2013 » Листопад » 5 » Про перебування голови Верховної Ради України в Донецьку
10:03
Про перебування голови Верховної Ради України в Донецьку

1 вересня 2013 року, у День знань, з робочим візитом в Донецьк прибув голова Верховної Ради України Володимир Рибак. Програмою перебування було заплановано відвідування загально-освітньої  школи № 55 в м. Донецьку та Донбаської національної академії будівництва і архітектури в м. Макіївці.

         Зразу після аеропорту він  прибув у школу № 55, в якій  навчався перших 8 класів, після чого на прохання батька із-за фінансової скрути родини, в якій було троє дітей, він  вступив у технікум.

У привітальному слові голова парламенту підкреслив, що  радий можливості провести День знань зі школярами та вчителями його рідної школи, яка є однією з кращих шкіл Донецька. Сьогодні 450 тисяч дітей України  прийшли в перший клас, а  2,5 мільйонів – у ВНЗ. Я хотів би, щоб це молоде покоління жило в європейській Україні. Подарував  комп’ютерний клас, вже другий, передав шкільній бібліотеці більше 200 книг українських класиків та солодощі першокласникам.

«Я закінчив школу № 55 більше 50 років тому.  Я як голова  парламенту запропонував своїм колегам народним депутатам України, за  кошти  матеріальної допомоги, передати школам України книги, техніку, обладнання», - підкреслив  він.

         Директор школи Олена Богат подякувала за подарунки, показала  традиційну лінійку з піснями і танцями. Все це проведено російською мовою, без жодної ознаки, що ця школа знаходиться в Україні, а не в Росії. А вже в комп’ютерному класі, де Володимиру Рибаку демонстували встановлений подарунок та фільм про школу природньо теж російською, він запитав, а якою мовою ведеться навчання в цій його рідній школі. І у відповідь почув, що  ВИКЛЮЧНО РОСІЙСЬКОЮ навчаються в 11 класах 250 дітей, в тому числі і будуть навчатись 34 першокласники. Сказано було це з гордістю. На що Володимир Рибак зі здивуванням запитав, а чому? І розповів як йому було складно у перші дні його головування у Верховній Раді України із-за поганого володіння українською мовою. Бачачи це міські чиновники стали пояснювати, що дитячий садочок, звідки дітки приходять в цю школу, працює російською,тому й школа змушена продовжувати навчання російською. Але вже на сьогоднішній день 49% дітей в дитсадках виховуються українською. По-перше, до цієї конкретної ситуації це не мало жодного стосунку. Було  щире здивування  Володимира Рибака чому за 22 роки його рідна школа та дитсадок працюють й досі як в СССР  мовою сусідньої держави? По-друге,  не може мені пояснити жодний міський освітній чиновник: куди діваються решта відсотків вихованців дитячих садочків, адже в перші класи українською мовою поступають  навчатись тільки 25% з 49% заявлених. Сподіваюсь, що дирекції та чиновництву є про що подумати і не чинити перешкоди навчанню дітей українською державною мовою в м. Донецьку, в місті яке було засноване запорізькими козаками в 1779 році після зруйнування Запорізької Січі. В місті яке в понятті середноого європейця асоціюється зі словом Василь Стус, який боронив свій народ від звироднілих служак московської тоталітарної імперії зла.

         Між іншим на сайті, оформленим теж російською,  цієї школи читаємо: «Семилетняя школа с 1934 г. перерастает в десятилетнюю (начат набор в 8-е классы). Росло число учащихся. В школе были русские, украинские и татарские классы. Так що навіть в ті часи школа була ще трьомовна, а в НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ- одномовна-русскоязична. Чи не абсурд? І скільки він триватиме?  За 2 години перебування в школі Володимира Рибака українською прозвучав тільки гімн України у виконання Олександра Пономарьова, а у вишиванці була тільки я одна.  Варто сказати, що у супроводі голови Верховної Ради і чуло це  все міське та обласне чиновництво.

         Після Донецька ми переїхали  в м. Макіївку в Донбаську національну академію будівництва і  архітектури, де Володимир Рибак взяв участь церемонії посвячення в  студенти 863  першокурсників. Очікуючи прибуття Володимира Рибака,  в переповненому першокурсниками та викладачами актовому залі, нас зустріли російською блатотою, яка лунала з динаміків.  Потім нам декілька раз продемонстрували  фільм про  розваги «внутривузовской студенческой республики», яка починалась з пісні « И Ленин такой молодой, и юный Октябрь впереди».

         Нарешті прозвучала мелодія гімну, без слів?! Дійсно в цій ситуації слова гімну ніяк не могли прозвучати-вони й досі тут, де звучить російська блатота та пісні про Леніна дійсно як в СССР,  ворожі.

         На сцену піднявся ректор Євген Горохов- доктор технічних наук, професор, академік Російської академії архітектури і будівельних наук, який вітаючи першокурсників сказав, що ми стараємся робити так, щоб ви стали європейцями тут, що сильно дисонувало з почутим і побаченим в залі  перед його виступом. «Бог дав тільки дві спеціальності: будівельника та учителя», - сказав він і запросив на сцену Володимира Рибака, голову піклувальної ради ВНЗ, хорошого будівельника та доброго державного  зодчого.

         Професія будівельника - це одна з самих мирних і затребуваних професій, - сказав голова ВР України. У мене вся сім'я- дружина, брат, син – будівельники. « Тут сидять молоді люди, які навчаться будувати підприємства, але саме основне,- побудувати нову країну.  Ми сподіваємось, що  підпишемо угоду про асоційоване членство з Євросоюзом і нам треба переходити на європейські стандарти у всьому.    «На черзі - прийняття дуже серйозного закону про освіту», - повідомив Володимир Рибак. Він підкреслив, що питання фінансування культури та освіти при складанні державного бюджету на 2014 рік повинні розглядатися в першу чергу.    «Нам треба перевернути піраміду, щоб відійти від залишкового принципу фінансування цих галузей. Ми повинні зробити все, щоб в Україні виросло покоління здорових і освічених людей », - зазначив голова  парламенту.    На думку Володимира Рибака, «років через двадцять це буде зовсім інше покоління людей, які будуть жити в цивілізованій європейській країні». «Україна - держава в центрі Європи», - підкреслив голова Верховної Ради України. Так далі будувати і жити як зараз не можна»- підсумував він.

         Він побажав успіхів у навчанні і вручив нагороди кращим викладачам академії.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури  заснована у 1947 році і понад 65 років готує фахівців для будівництва і архітектури, спочатку як факультет, а з 1972 року як самостійний вищий навчальний заклад. У Донецькій і Луганській областях Донбаська національна академія будівництва і архітектури – єдиний навчальний заклад, у якому готують архітекторів, фахівців у галузі міського господарства, економістів і менеджерів для будівництва, будівельників доріг і аеродромів, будівельників-технологів.

У 2012 році академії, єдиному з будівельних вищих навчальних закладів України, надано статус базової організації Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України з питань науково-технічної діяльності, завдяки чому Донбаська національна академія будівництва і архітектури на підставі прямих угод із Мінрегіоном та наказу Міністра стала членом робочої групи Міністерства. І прикро, що в цьому ВНЗ нічого національного. Правда, все ж таки в академії на відміну від школи прозвучала одна пісня у виконанні студентки Джамілі Шахмамедової чудово виконана  нею «Тече  вода» та клятва першокурсників українською мовою. Оце і все. А решта: студенти, викладачі, чиновники, ведучі, супровід – виключно російською.

         На прес-конференції, яка відбулась в фойє,  Володимир Рибак сказав, що сьогодні для підписання угоди про асоційоване  членство з ЄС на календарній сесії Верховної Ради треба прийняти 6 законів, рішення про вибори в 7 проблемних округах, прийняти Закон про прокуратуру, і вирішити питання, пов'язані з виборчим законодавством та змінами до судовової системи. Він сподівається на порозуміння та підтримку опозиціії з усіх питань євроінтеграції.  Що стосується однієї з перешкод – справи Тимошенко- то він відповів, що не може вплинути на цю одну з найгучніших судових справ в Україні, а за зміни, які би допомогли вирішити питання Тимошенко  велика кількість опозиціонерів з усіх трьох опозиційних фракцій не голосують. Не може бути 45-мільйонна  країна заручницею євроінтеграції однієї особи- сказав він. Всі зобов’язання  перед ЄС ми на всі   100%  виконуємо:  «У мене  6 вересня  відбудеться  візит в Литву, яка  сьогодні головує   в Європейькому парламенті, - я  з ними  узгоджу  годинник», - сказав голова ВР України.

         Не зовсім зрозумілі категоричні виступи багатьох однопартійців з ПР проти євроінтеграції. Ось думка, наприклад,  президента АТ "Мотор Січ" (Запоріжжя), депутата ВР В'ячеслав Богуслаєва :"Не знаю, може бути, розмови про можливе підписання угоди з Євросоюзом про асоційоване членство - це якась політична" гра в страшилки ", але для наукомістських підприємств таке входження - це моментальна загибель", - сказав Богуслаєв на авіасалоні МАКС-2013 в Жуковському. Правда, Богуслаєв тільки член фракції ПР у ВР України.

         Скориставшись нагодою  я від імені обласної «Просвіти»  звернулась до Володимира Рибака з клопотанням про допомогу, а саме, про збір коштів серед народних депутатів України на виготовлення та встановлення пам’ятника-погруддя  Василю Стусу роботи київського скульптора Бориса Довганя та облаштування студентського сквера імені Василя Стуса, де буде встановлено пам’ятник.

Адже  Верховна Рада України 15 травня 2012 року прийняла Постанову  "Про відзначення 75-річчя з дня народження видатного українського поета, політв'язня, Героя України Василя Стуса". Розпорядженням Донецької обласної державної  адміністрації 19.03.2013 року створено  Організаційний комітет з підготовки і проведення заходів щодо відзначення 75-річчя з дня народження видатного українського поета, політв’язня, Героя України Василя Стуса.

Тричі вже засідав Оргкомітет, але не може й досі ніяк  затвердити заходи, а саме, проведення V Всеукраїнської конференції  «ХУДОЖНЄ СЛОВО ВАСИЛЯ СТУСА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ»  і фінансування та встановлення пам’ятника Василю Стусу, бо все блокує член Організаційного коміту проректор Донецького національного університету Тетяна Мармазова.

17 грудня 2008 року, за клопотанням ректора(тоді Володимира Павловича Шевченка- академіка НАН України),  трудового колективу  ДонНУ та обласної „Просвіти”, головою якої є Володимир Шевченко,  виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято  рішення про встановлення напроти головного корпусу Донецького національного університету пам’ятника Василю Стусу і оформлення  студентського скверу ім. Василя Стуса. Ще 28.11.2007 року Донецька міська рада  для студентського скверу передала в постійне користування університету земельну ділянку площею 305 кв. м.на яку  31 січня 2008 року ДонНУ отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для організації відпочинку студентів. Оплачено і виготовлено проект облаштування. Це було зроблено ще в рамках заходів з вшанування 70-річчя Василя Стуса  2008 року. Тоді ж Донецькою облдержадміністрацією були виділені кошти в сумі 150 тисяч гривень  на пам’ятник, але оскільки рішення виконавчого комітету  Донецької міської ради  видано надто пізно-тільки 27 грудня, то виділені цільові  кошти  були перераховані 25 грудня в бюджет. Коштів на облаштування скверу не було виділено зовсім.  Але ДонНУ своїми коштами оплатив виготовлення проекту облаштування сквера. Із-за кризи в 2009 році  кошти на пам’ятник не повернули, в 2010 році зняли з посади ректора В.П.Шевченка, а до трьох  в.о. ректора й нічого було звертатись. Обласна «Просвіта» запропонувала включити в 2013р. до заходів до 75-річчя Василя Стуса  невиконаний в 2008 році пункт – відкриття пам’ятника Василю Стусу напроти головного корпусу ДонНУта облаштуваня студентського скверика. Абсолютно не мотивовано проти виступає член Оргкомітету- представник ДонНУ – проректор ДонНУ Мармазова Тетяна Іванівна. Це  змусило мене направити   на ім’я голови Оргкомітету Андрія Шишацького та ректора ДонНУ  Романа  Гринюка заяву про виключення  Мармазовової Т.І.  з членів Організаційного комітету,  замінивши її на більш професійну і відповідальну  особу. Цей доктор історичних наук договорився до того, що що пам’ятник Василю Стусу не можна  розташувати  на проспекті  Гурова, бо Гурова «убили западенці», що є її вигадкою. Насправді родом із під Калуги генерал Гуров захворів на Запоріжжі, його перевезли в м. Донецьк, де  він 25 вересня 1943 року помер в  госпіталі та й  похований в Донецьку. В оргкомітеті пані Мармазова розказує чисті небелиці, то що земля не належить університету, то що працівники університету проти пам’ятника Стусу, то що цей пам’ятник завеликий для цієї ділянки землі, то  що мешканці прилеглих будинків проти пам’ятника Стусу, то що фінансування пам’ятника має здійснюватись за кошти університету та що V Всеукраїнська  конференція уже проведена в ДонНУ. 

         На останнє засідання пані Мармазова не з’явилась, а передала електронною поштою ніким не підписане «рішення» ДонНУ, що пам’ятник Стусу ДонНУ не потрібний, бо у них уже є меморіальна дошка. Все що робить ця пані  - протирічить рішенню виконавчого  комітету Донецької міської ради  від 17 грудня 2008 року. Сподіваюсь, що ректор гідно оцінить розповсюдження неправдивої інформації своїм заступником і розгляне не тільки питання про заміну Мармазової як члена оргкомітету, а й   зняття її з посади проректора національно ВНЗ.

Ще один член Оргкомітету директор Донецької обласної бібліотеки Людмила Новакова розповсюджує вигадки, що приміщення Донецької обласної бібліотеки було побудовано завдяки Крупській і переіменовувати в імені Стуса бібліотеку ніяк не можна.

Сподіватимемось, що нарешті з допомогою Володимира Рибака і пам’ятник Василю Стусу появиться. Адже саме тоді коли Володимир Рибак керував Донецькою міською радою було прийнято рішення про встановлення меморіальної дошки Василю Стусу, було оплачено її  виготовлення і урочисто відкрито у вересні 2001 року.


                      Марія Василівна Олійник

------------------------------------------------------------------------------------------------

Владимир Рыбак родился в Донецке 3 октября 1946 года. В 1961-1965 годах он учился в Ясиноватском строительном техникуме. В 1973 году закончил Донецкий государственный университет по специальности «экономист».

Переглядів: 410 | Додав: Фест | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 100

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Рада козацьких отаманів України © 2017
Вітаємо Вас Гість | Головна · Реєстрація · Вхід
Сайт створено у системі uCoz студією Срочно-Сайт.org