Рада козацьких отаманів України
Меню сайту

Пошук

Головна » 2017 » Липень » 1 » 300 козаків-спартанців
12:22
300 козаків-спартанців
300 спартанців, весь світ знає цю історію про відважних воїнів Спарти, Про них знято безліч фільмів, написано повістей та оповідань, і немає людини яка б не знала про їх подвиг.
Але ж Україна має своїх 300 козаків-спартанців, вони достойні того, що б про них також знав весь світ. Так нашу історію знищували, переписували, ховали від нас але пам'ять людська закарбувала подвиг цих трьохсот козаків-лицарів. Подвиг 300 козаків, які героїчно прикривали переправу через річку, аби відійшло основне козацьке військо, пам’ятають мало українців. Цих героїв часто порівнюють із історично відомими спартанцями. Та наша історія нам ближча, і саме ми маємо пам’ятати доблесні вчинки українських козаків.Будучи на Берестечку я почув цю історію, думка дослідити та написати про подвиг козаків у мене виникала давно але зробити це зміг тільки зараз.
18 червня30 червня 1651 року, біля правого берега річки Пляшевої, відбулась битва, яку іменують в історії, як битву під Берестечком.
Коли козацьке військо після зради татарських союзників зазнало поразки й почало відходити то для того що б зберегти основне військо, яке під керівництвом Івана Богуна розпочало організований відступ, було вирішено, на острові серед тамтешніх боліт створити заслін з 300 козаків-добровольців. Під орудою сотника Нечитайла вони організували кругову оборону, й так уміло та хоробро захищалися, що прикували до себе значні ворожі сили. Козаки довго боронилися, дорого віддавали свої життя, і польський історик німецького походження Йоаким Пасторій назвав цю оборону непереможеною. За його словами, коронний гетьман Миколай Потоцький, який особисто керував польським військом у Берестецькій битві, не витримав і пообіцяв козакам свободу, якщо вони здадуться. Проте запорожці у відповідь повикидали гроші зi своїх гаманців у воду, чим засвідчили, що цінності цього світу їх уже не цікавили.
Звичайно, що жменька відчайдухів загинула. Але як? Коли врешті-решт польським жовнірам, німецьким та іншим найманцям, які воювали тоді на боці польської корони, вдалося розірвати козацьке коло, той нерівний поєдинок все одно не завершився. Бо довелося тоді «вести бій окремо з кожним із оборонців», — засвідчив тодішній секретар французького посольства в Речі Посполитій П’єр Шевальє в «історії війни козаків проти Польщі». До речі, Шевальє, який перебував на місці тих драматичних подій, детально описує загибель самого Нечитайла, котрий найдовше із 300 героїв залишався живим і «сам-один боровся проти всього польського війська». Якщо вірити французові, сотник протримався проти ворогів ще три години: «Він знайшов на болотяному озерці човен і, прикриваючись його бортом, витримав стрілянину поляків проти нього; а витративши весь порох, узяв косу й відбивався нею від усіх, хто хотів його схопити, — стверджує месьє П’єр.

 

За словами цього ж автора, наприкінці побоїща навіть «пробитий чотирнадцятьма кулями» Нечитайло, стоячи по груди в болотяній воді, все ще з великою завзятістю вимахував своєю смертоносною косою, «що вельми здивувало польське військо і навіть його королівську величність, в присутності якої закінчувався цей бій. Король Ян Казимир, так захопився мужністю й незламністю козака, що наказав крикнути, що подарує йому життя, якщо він здасться. Та на це той гордо відповів, що вже не дбає, щоб вижити, а лише хоче вмерти як справжній воїн».

А ось як описує цю подію польсько-шляхетський мемуаристСтаніслав Освенцім. «Одна ватага козацька, зложена з двох або трьох сот козаків, зробивши засіку на однім острівці, ставила мужній опір так відважно що Потоцкий велів їм обіцяти життя коли піддадуться. Але вони не схотіли того прийняти. На знак повного відречення викинули з чересів своїх гроші у воду, і так сильно почали відбиватися від наших, що кінець кінцем піхота мусила на них гуртом наступати. А хоч розірвала (їх укріпленнє) і розігнала з острову (з великими власними втратами, як видко з дальше поданої замітки) — але вони уступилися на болота,не хотячи піддатись, так що там їх кожного доводилось добивати. А оден з них, добившися до човна, на очах короля і всього війська дав докази мужності не хлопської! Кілька годин відбивався він з того човна косою, зовсім не зважаючи на стрільбу — котра чи то припадком його не трапляла — чи такий твердий був, що кулі його не брали. Аж оден Мазур з Ціхановецького повіту, розібравшися на голо і по шию бредучи, насамперед косою вдарив, а потім оден салдат пробив посередині пікою або списом і добив його таким чином — на велику потіху і вдоволеннє короля, що довго дивився на сю траґедію».
 
 
Озеро на якому мужньо загинув козацький сотник Нечитайло, вже заросло травою і стало болотом але на місці де героїчно спочив герой вже більше трьохсот років залишається маленьке озерце і в народі його називають Козакова Яма, і це місце, як мені розповіли місцеві жителі немає дна, там приблизно десь метра два вода, а далі іде бездонно мул, а на дні цієї імпровізованої могили, спочиває останній козак – спартанець, і як би наші вороги не хотіли стерти з нашої пам’яті нашу історію сама природа залишає пам’ятні місця про наших героїв.
Історія нашої прекрасної Україна сповнена героїчними баталіями, жагою до свободи , духом непокорності та волею до життя. І нам слід обов'язково її вивчати, адже, щоб
повністю усвідомити, хто ми є зараз, нам треба дізнатися, ким ми були колись. Любі читачі, не забувайте про те, що ви - нащадки справжніх героїв, тож не осоромте їхню пам'ять.
 
 
Історія нашої прекрасної Україна сповнена героїчними баталіями, жагою до свободи , духом непокорності та волею до життя. І нам слід обов'язково її вивчати, адже, щоб повністю усвідомити, хто ми є зараз, нам треба дізнатися, ким ми були колись. Любі читачі, не забувайте про те, що ви - нащадки справжніх героїв, тож не осоромте їхню пам'ять. що саме у Козаковій Ямі нібито лежить затоплене золото Богданового війська.
 
 
 
 
 
 
Барельєф на саркофазі Яна Казимира із сценами битви під Берестечком
 
(абатство Сен-Жермен Париж)
 
 
При написанні статті використані матеріали (тексти) Вікіпедії, а також сайтів:

Інтернет-версія газети "Галичина", "Родовід", першоджерела Йоахим Пасторій про козаків, "ЛІТОПИС ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА ГРИГОРІЯ ГРАБЯНКИ", І. К. Свешніков "Битва під Берестечком", І. Ярмошник "БЕРЕСТЕЦЬКА БИТВА 1651 Р. В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПОЛЬСЬКИХ АВТОРІВ."

 
 
Переглядів: 87 | Додав: Фест | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Архів записів

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 100

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Рада козацьких отаманів України © 2017
Вітаємо Вас Гість | Головна · Реєстрація · Вхід
Сайт створено у системі uCoz студією Срочно-Сайт.org